Що таке артикул товару

Артикул виглядає дрібницею до першого вивантаження каталогу на маркетплейс. Потім з'ясовується, що на Prom він обмежений 25 символами, в Епіцентрі його не можна змінити після публікації, а Google узагалі вимагає під нього три різні поля. Розберемо, що таке артикул, як він співвідноситься зі SKU, MPN і штрихкодом, і як скласти схему, яку не доведеться переробляти через рік.

Що таке артикул товару

Артикул товару — це унікальний код, який продавець присвоює товарній позиції у своєму обліку, щоб відрізняти її від усіх інших. Виглядає як набір цифр і літер на кшталт NIKE-AF1-42-WHT. Артикул придумує сам магазин, він не регулюється жодним стандартом і потрібен для того, щоб швидко знайти товар на складі, у кабінеті майданчика й у розмові з клієнтом.

Довідка Prom.ua формулює це так само й додає, що «код товару та артикул — це одне й те саме», тобто поле «Код» у кабінеті Prom і артикул у вашій обліковій системі мають зберігати одне значення, хоча називаються вони по-різному й лежать у різних вкладках.

Слово прийшло з латини, де articulus означав «розділ», і в українську торгівлю потрапило ще до появи будь-яких кабінетів продавця, тому в побуті артикулом досі називають і код у прайсі, і номер моделі на коробці, і взагалі будь-яке буквено-цифрове позначення поруч із товаром. Формально правильне лише перше.

Навіщо потрібен артикул

Артикул потрібен для чотирьох речей: знайти товар на складі за секунди, звести залишки в обліковій системі, зіставити позицію між своїм сайтом і кабінетами маркетплейсів під час вивантаження фіда та ідентифікувати товар у зверненні клієнта. Без нього кожна з цих операцій робиться пошуком за назвою, а назви в різних системах збігаються рідко.

Найдорожче обходиться третій пункт. Каталог живе одночасно на сайті, на Prom, на Rozetka, в Епіцентрі й у фіді для Google, і при кожному оновленні цін усі ці системи мають якось зрозуміти, що йдеться про ту саму позицію, а прив'язка робиться саме за артикулом — тож коли він десь порожній або дублюється, оновлення або не доїде взагалі, або мовчки перезапише не той товар.

Другий за вартістю помилки пункт — облік. Дві однакові футболки різних розмірів це два різні артикули, і поки вони такими не стали, залишки на складі показують суму, за якою неможливо зрозуміти, що саме закінчилось. Розмір M чи розмір L? Таблиця мовчить.

Артикул, SKU, MPN і штрихкод: чотири різні коди

Артикул і SKU на практиці означають те саме — внутрішній код продавця. MPN це код виробника, який присвоює завод, а не магазин. GTIN або штрихкод це глобальний ідентифікатор, куплений в GS1 і єдиний для товару в усьому світі. Плутати їх не можна: артикул ви вигадуєте самі, MPN і GTIN лише переписуєте з упаковки.

Різниця між артикулом і SKU в українській практиці стерлася майже повністю, і сперечатись тут немає про що. Умовно артикул частіше вживають про код позиції в прайсі, а SKU про одиницю складського обліку, де кожен розмір і колір рахуються окремо. Ми розібрали цю пару докладніше в матеріалі про те, що таке SKU.

А от MPN плутати з артикулом дорого. Специфікація фіда пише про це прямим текстом: «Використовуйте MPN, присвоєний виробником. Якщо ви не виробник, не використовуйте значення, яке створили самі». І далі, окремим рядком: «не вгадуйте і не вигадуйте значення». Продавець, який підставив у поле mpn свій внутрішній код, віддає Google хибний ідентифікатор, а разом з ним і будь-який шанс, що його товар зіставиться з картками того самого товару в конкурентів і потрапить у порівняння цін Shopping.

Вимоги майданчиків до артикула

Вимоги до артикула в кожного майданчика свої. Prom.ua дозволяє до 25 символів і приймає цифри, латиницю, кирилицю, дефіс, підкреслення, крапку, скісну риску й пробіл. Google Merchant Center відводить під ідентифікатор товару від 1 до 50 символів і рекомендує лише ASCII. MPN у тому ж фіді може бути довшим, до 70 символів. Артикул, що влазить в один ліміт, в інший може не влізти.

Порожні клітинки в таблиці стоять свідомо. ROZETKA і Епіцентр довжину артикула в публічній довідці не наводять, тому будь-яка конкретна цифра в чужій статті взята не з першоджерела. Обов'язковість же різниться радикально: на Prom без артикула товар завантажиться, а в Епіцентрі ні, бо там він входить у мінімальний набір полів разом із назвою, ціною, одиницею виміру й кратністю.

Практичний висновок з цієї строкатості один. Каталог збирають за найсуворішим майданчиком із тих, куди ви плануєте зайти, а не за найпростішим. Схема артикулів довжиною до 25 символів латиницею пройде всюди; схема на 40 символів із кирилицею не пройде вже на Prom. Решту вимог до полів картки ми звели в піларі про те, як заповнити картку товару.

Пастка vendorCode у фіді

У XML-фіді формату YML тег vendorCode означає артикул продавця, а не штрихкод, попри схожість зі словом «vendor». Справжній GTIN передається окремим тегом barcode. Продавці регулярно кладуть у vendorCode штрихкод і навпаки, після чого товар їде в Google Merchant Center без коректного ідентифікатора.

Помилка не дає жодного повідомлення. Фід валідний, товари завантажуються, кабінет мовчить, і саме через цю тишу проблема спливає лише через кілька тижнів після старту — у вигляді питання «чому наші товари не показуються в Shopping» або попередження Merchant Center про відсутні ідентифікатори, яке до того моменту вже встигло зачепити весь каталог.

Як придумати артикул: робоча схема

Робоча схема артикула складається з двох-чотирьох блоків, розділених дефісом: скорочення категорії або бренду, модель, варіативна ознака на кшталт розміру чи кольору, порядковий номер. Наприклад, TS-NIKE-M-BLK-014. Довжина тримається до 25 символів, символи лише латиницею й цифрами, а сама схема записується в окремий документ і не змінюється.

Правил тут небагато, і всі вони народжені чужими помилками:

• Латиниця замість кирилиці. Prom кирилицю приймає, специфікація Google рекомендує ASCII, а система обліку цілком може зберігати «А» латинську й «А» кириличну як два різні символи, після чого ви отримуєте пару візуально однакових артикулів, на пошук яких піде півдня.
• Без пробілів. Prom пробіл дозволяє, Google просить його уникати. Дефіс працює скрізь.
• Довжина з запасом. Тримайтесь у 20 символах, щоб лишити місце під суфікси варіантів.
• Кожен варіант окремо. Розмір і колір це різні позиції з різними артикулами. Google вимагає окремий ідентифікатор для кожного варіанта прямо в специфікації.
• Без сенсу в номері. Спокуса закодувати в артикул ціну, дату закупівлі чи постачальника закінчується тим, що при зміні будь-чого з цього артикул стає брехливим, а міняти його вже не можна.

Останній пункт найважчий для розуміння, тому про нього окремий розділ нижче.

Чому артикул не можна міняти

Артикул не змінюють після публікації товару, бо він працює як ключ зв'язку між системами. Google у специфікації прямо застерігає: щойно ідентифікатор присвоєно товару, міняти його не можна, інакше перезапишеться вся історія цієї позиції та її показники. Епіцентр іде далі й технічно забороняє редагувати артикул опублікованого товару разом із назвою, брендом і категорією.

Наслідки виглядають буденно, поки не станеться. У Merchant Center зміна ідентифікатора обнуляє накопичену статистику, і алгоритм починає вивчати позицію з нуля, а на маркетплейсі та сама правка у фіді створює товар-двійник замість оновлення наявного, після чого старий продовжує висіти в каталозі з тими ж фотографіями та іншою ціною й тихо відбирає у вас же покупця.

Звідси єдина практична порада: витратити день на схему перед першим вивантаженням дешевше, ніж потім розбирати дублі в чотирьох кабінетах. Ми зазвичай робимо це разом із клієнтом на етапі наповнення карток товарів. Переробляти завантажений каталог виходить утричі довше.

Артикул на сайті й у SEO

На сторінці товару артикул виводять у видимому блоці характеристик і додатково передають у мікророзмітці Product через властивість sku. Це допомагає пошуковим системам зіставити вашу картку з тим самим товаром на інших сайтах, а покупцеві — переконатись, що він знайшов потрібну модифікацію.

Користь від артикула в пошуку виходить за межі розмітки. Люди шукають за кодом моделі, коли вже вибрали товар і порівнюють ціни, і такий запит приводить відвідувача з майже готовим рішенням. Сторінка, де артикул є в тексті, має шанс на цей трафік; сторінка, де він захований у зображенні, не має.

Є й зворотний бік, про який згадують рідко. Сотні сторінок, що відрізняються лише артикулом у назві, Google схильний вважати майже дублями. Тому варіанти одного товару правильніше збирати на одній картці з перемикачем, а не плодити окремі URL під кожен розмір — про це докладніше в розборі платформ для інтернет-магазину, бо реалізація тут залежить від рушія.

Типові помилки

Найчастіші помилки з артикулами: дублі через ручне введення, кирилиця вперемішку з латиницею, підстановка чужого MPN замість свого коду, відсутність окремих артикулів у варіантів товару та зміна вже опублікованого артикула. Кожна з них тихо ламає вивантаження й виявляється тільки тоді, коли товари вже не показуються.

1. Дублі. Два товари з одним артикулом на маркетплейсі перетворюються на один, і другий просто зникає з каталогу.
2. Порожнє поле. На Prom це дозволено, і магазин спокійно живе без артикулів, поки не вирішує зайти в Епіцентр, де без них не завантажиться жодна позиція.
3. Чужий MPN у своєму полі. Виглядає солідно, працює навпаки: Google явно просить не вигадувати значення й не підставляти власні.
4. Артикул у назві товару. З'їдає символи ліміту назви, який на Prom складає 110 знаків, і не додає нічого, бо для коду є окреме поле.

Якщо каталог уже зібраний з цими помилками, розбирати його вручну по одній позиції не варто. Швидше вивантажити все в таблицю, знайти дублі формулою, перебудувати схему та завантажити наново — при кількох тисячах позицій це різниця між тижнем і вечором.